Н.В. Заєркова. Законодавче та нормативно правове забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами

Конвенція ООН про права дитини.  
Конвенція про права інвалідів. 
Конституція України.
• ст. 53  Кожен має право на освіту.
• ст. 46 Право на соціальний захист.
Закони України :
Про дошкільну освіту.
Про освіту. 

• ст.3  Право громадян на освіту. «Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в державних навчальних закладах незалежно від будь-яких ознак, в тому числі і від стану здоров’ я».
• ст. 37 п.4 «Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи, дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням за рахунок держави»...далі

О.М. Цехмістер, В.Г. Устименко. Форми та методи освітньо-виховної роботи з дітьми пятирічного віку

   Сьогодні у всьому світі зростає інтерес до дошкільної освіти. Різні аспекти дошкільної освіти розглядаються на міжнародних педагогічних форумах і конференціях, у наукових установах, висвітлюються у численних засобах масової інформації.

   У багатьох країнах світу дошкільна освіта є первинною ланкою єдиної освітньої системи. Україна також виходить на європейський рівень освіти, і тому на часі - створення нової освітньої системи, яка поєднала б у собі національні традиції та основні досягнення світової педагогічної думки. Виховання здорової та компетентної особистості, забезпечення прав дитини на здобуття якісної дошкільної освіти є головними пріоритетами сьогодення.

    Необхідність внесення змін до законодавчих актів про дошкільну освіту... далі

Тематика випускних робіт, рефератів, творчих проектів і література для слухачів курсів підвищення кваліфікації учителів-дефектологів шкіл

Крохмаль В.М., методист кафедри педагогіки та психології

Теми:

1. Нормативно-правова база корекційно-педагогічного процесу.
2. Особливості організації корекційно-педагогічної діяльності з дітьми в класах корекції та компенсації.
3. Створення умов для корекції та соціальної реабілітації дітей з порушенням психічного розвитку.
4. Значення психокорекції в інтелектуальному розвитку дітей.
5. Система корекційно-педагогічної роботи з дітьми з затримкою психічного розвитку.
6. Система корекційно-педагогічної роботи з дітьми з розумовою відсталістю.
7. Зміст та організаційні аспекти корекційно-педагогічної роботи з дітьми з затримкою психічного розвитку.
8. Зміст та організаційні аспекти корекційно-педагогічної роботи з дітьми з розумовою відсталістю.
9. Класифікація категорій дітей з порушеннями в розвитку.
10. Методи навчання та виховання розумово відсталих дітей.
11. Методи навчання та виховання дітей із ЗПР.
12. Предмет, завдання та основні напрямки виховної роботи в допоміжній школі.
13. Принципи виховання та основні методи їх реалізації у виховній роботі з розумово відсталими дітьми.
14. Методика організації виховання колективу та особистості в колективі корекційного класу.
15. Методика організації самостійної підготовки учнів корекційного класу.
16. Організація виховної роботи в позакласній діяльності.
17. Методика роботи з батьками дитини з особливими потребами.
18. Методи та прийоми розвитку пізнавальної, емоційно-вольової та особистісної сфер у дітей з розумовою відсталістю.
19. Система спеціального навчання дітей з порушеннями розумового розвитку.
20. Класи корекційного навчання. Мета та організація корекційного процесу.
21. Навчання й виховання дітей із затримкою психічного розвитку.
22. Гра як засіб організації виховної роботи з розумово відсталими дітьми.
23. Методика трудового виховання й профорієнтація в корекційних класах.
24. Моральне виховання учнів, які навчаються в корекційних класах.
25. Правове виховання школярів із порушенням інтелектуальної сфери.
26. Система естетичного виховання учнів допоміжної школи.
27. Методи та прийоми фізичного виховання дитини з психофізичними вадами.
28. Основні стадії формування учнівського колективу в корекційному класі.
29. Особистісно орієнтовний підхід у роботі з розумово відсталими дітьми.
30. Психологічна характеристика учнівського колективу.
31. Зміст патопсихологічного обстеження дітей з інтелектуальними вадами.
32. Методичні вимоги до організації виховного заходу.
33. Особистісно орієнтовний підхід у роботі з дітьми, що мають затримку психічного розвитку.
34. Система допомоги дітям з інтелектуальною відсталістю.
35. Організація та зміст навчально-виховного процесу щодо дітей, які мають різний ступінь інтелектуальної недостатності.
36. Основні напрями реабілітації дітей з інтелектуальною недостатністю.
37. Змістовні аспекти організації корекційного навчання в освітньому закладі.

Література:

1. Акатов Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья: психологические основы: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 350500 – «Социальная работа» / Акатов Л.И. – М.: Владос, 2003. – 368 с. 
2. Астапов В.М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии. – М., 1994. – 212 с.
3. Бадалян Л.О. Невропатология: [Учеб. для дефектол. фак. пед. ин-тов по спец. N2111 «Дефектология»] / Л.О. Бадалян. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1987. – 316 с.
   Богданова О.С., Петрова В.И. Методика воспитательной работы в начальных классах. – М.: Просвещение, 1986 – 192 с.
4. Бородулина С.Ю. Коррекционная педагогика: психолого-педагогическая коррекция отклонений в развитии и поведении школьников / Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. – 352 с.
5. Брязгунов И.П., Касатикова Е.А. Непоседливый ребенок, или все о гиперактивных детях. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 96 с.
6. Висоцька А.М., Івашина І.І. основні напрямки виховної роботи з формування спеціальної поведінки учнів спеціальних шкіл-інтернатів: методичний посібник. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2003. – 31 с.
7. Власова Т.А., Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. – М., 1973. – 82 с.
   Воспитание и обучение детей во вспомогательной школе / Под ред. В.В. Воронковой. – М.: Школа-Пресс, 1994. – 416 с.
8. Выготский Л.С. Проблемы дефектологии. – М., 1995. – 602 с.
9. Выготский Л.С. Собр. Соч.: В 6 т. – Т. 5. – М., 1983. – 715 с.
10. Гонеев А.Д. и др. Основы коррекционной педагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. заведений / А.Д. Гонеев, Н.И. Лифинцева, Н.В. Ялпаева; Под ред. В.А. Сластенина. – М.: Изд. центр «Академия», 1999. – 280 с. 
11. Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. – М., 1984. – 212 с.
12. Дети с проблемами в развитии: комплексная диагностика и коррекция / Ред. Л.П. Григорьева. – М.: ИКЦ «Академкнига», 2002. – 415 с.
13. Дефектология: словарь-справочник. – М: Новая школа, 1996. –11 с.
14. Дробинская А.О. Школьные трудности «нестандартных» детей / А.О. Дробинская. – 2-е изд. – М.: Школа-Пресс, 2001. – 142 с. – (Лечебная педагогика и психология. Прил. к ж-лу «Дефектология»; Вып.7).
15. Дульнев Г.М. Учебно-воспитательная работа во вспомогательной школе: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1981. – 176 с.
16. Катаев А.А., Стребелева Е.А. Дошкольная олигофренопедагогика: Учеб. пособие для студ. Пед. Ин-тов. – М.: Просвещение, 1988. – 197 с.
17. Козленко Н.А. Физическое воспитание учащихся вспомогательной школы. – К.: Рад. школа, 1987. – 127 с.Коробейников И.А. Нарушения развития и социальная адаптация / И.А. Коробейников. – М.: ПЕР СЭ, 2002. – 192 с.Коррекционная педагогика: Учеб. Пособие. – М., 1998. – 178 с.
18. Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии. – М.: Просвещение, 1990. – С. 77-122.
    Лебединский В.В. Нарушения психического развития у детей. – М., 1985. – 112 с.
19. Липа В.А Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие. – Донецк, 2002. – 327 с.
    Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей / В.И. Лубовский; НИИ дефектологии АПН СССР. – М.: Педагогика, 1989. – 101 с.
20. Ляпидевский С.С. Невропатология. Естественнонаучные основы специальной педагогики: Учебник для студ. вузов / С.С. Ляпидевский; Ред. В.И. Селиверстов. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 384 с. 
21. Максимова Н.Ю., Милютина Е.Л.  Курс лекций по детской патопсихологии: учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 368 с.
22. Мамайчук И.И.  Психологическая помощь детям с проблемами в развитии. – СПб: Речь, 2001. – 136 с.
23. Мачихина В.Ф. Внеклассная воспитательная работа во вспомогательной школе-интернате. – М.: Просвещение, 1983. –104 с.
24. Методика воспитательной работы. Учеб. Пособие / Л.А. Байдакова, Л.К. Гребенкина и др. / Под ред. В.А. Сластенина. – М.: Академия, 2004. – 144 с.
25. Михайлюк М. Критерії оцінки роботи вихователя школи-інтернату // Дефектологія. –2000. – № 3. – С. І6-17.
26. Обучение и воспитание детей группы риска: Хрестоматия / Сост. В.М. Астапов, Ю.В. Микадзе. – М., 1996. – 216 с.
27. Основы специальной психологии / Под ред. Л.В. Кузнецовой. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 247 с.
28. Пожар Л. Психология аномальных детей и подростков – патопсихология. – М., 1996. – 71 с.
29. Пороцкая Т.И. Работа воспитателя во вспомогательной школе. Книга для воспитателя. Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1984. – 176 с.
30. Програми для допоміжної школи. Виховна робота 1-4 класи / Укл. А.М. Висоцька, А.В. Лапін, Я.В. Нікітіна, Г.В. Шведюк. – К.: ІСП АПН України. – 54 с.
31. Психодиагностика и коррекция детей с нарушениями и отклонениями развития / Сост. и общая редакция В.М. Астапова, Ю.В. Микадзе. – СПб., 2001. – 234 с.
32. Психология детей с отклонениями и нарушениями психического развития / Сост. и общая редакция В.М. Астапова, Ю.В. Микадзе. – СПб., 2001. – 317 с.
33. Смирнова А.Н. Коррекционно-воспитательная работа учителя вспомогательной школы: Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1982 – 103 с.
34. Специальная педагогика. Учеб. пособие / Л.И. Аксенова, Б.А. Архипов, Л.И. Белякова и др.; Ред. Н.М. Назарова. – 3-е изд., испр. – М.: Academia, 2004. – 396[4] с. – (Высшее профессиональное образование). 
35. Специальная педагогика: учебное пособие для студентов высших педагогических заведений. / Под ред. Назаровой Н.М. – М.: Академия, 2001. – 256 с.
36. Специальная психология. Учеб. пособие для студ. дефектолог. фак. пед. вузов / Ред. В.И. Лубовский. – М.: Академия, 2003. – 464 . – (Высшее профессиональное образование).
37. Специальная педагогика: учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. / Под ред. Назаровой Н.М. – М.: Академия, 2001. – 341 с.
38. Спиваковская А.С. Психотерапия: игра, детство, семья. В 2-х томах. Т. 1.-ООО Апрель Пресс, Зао Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 304 с.
39. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста. – СПб.: Изд-во «Питер», 2000. – 412 с.
40. Усанова О.Н. Дети с проблемами психического развития. – М., 1995. – 214 с.
41. Усанова О.Н. Специальная психология. Система психологического изучения аномальных детей. – М.: МГПИ им. В.И. Ленина, 1990. – 201 с.
42. Хрестоматия «Обучение и воспитание детей «группы риска». – М., 1996. – 354 с.
43. Цветкова Л.С. Методика диагностического нейропсихологического обследования детей / Л.С. Цветкова. – М.: Роспедагентство, 1997. – 86 с.
44. Шипицына Л.М. «Необучаемый» ребенок в семье и обществе: Социализация детей с нарушением интеллекта / Л.М. Шипицына; Ин-т спец. педагогики и психологии, МУСиР им. Р. Валленберга. – СПб.: Дидактика Плюс; М.: Ин-т общегуманитарных исследований, 2002. – 496 с.
45. Диагностика и компенсация детей с ММД. Методическое руководство. – СПб.: Иматон, 1997. – 303 с.

Організація діяльності ЗНЗ формування в підростаючого покоління культури здоров’я

Л.М.Михайлова, доцент кафедри педагогіки та психології,
Т.О.Ізюмська, методист кафедри управління освітою

У Конвенції про права дитини в пункті 2 статті 24 зазначено: "Держави-учасники вживають необхідних заходів: забезпечення поінформованості всіх верств суспільства, зокрема батьків і дітей, про здоров'я й харчування дітей, переваги грудної годівлі, гігієну, санітарію середовища життя дитини й попередження нещасних випадків, а також їхнього допуску до освіти та їхньої підтримки у використанні таких знань".Сьогодні в усьому цивілізованому світі встановлюється культ здоров'я, дбайливого ставлення до можливостей людського організму, що даровані йому природою.Для суспільства й держави економічно вигідніше не боротися з наслідками, що свідчать про руйнування здоров'я школярів, а докласти максимум зусиль для того, щоб насамперед через систему освіти, безпосередньо через її зміст, впливати на умови формування культури здоров'я школярів.Сучасному школяру необхідна перш за все обґрунтована базова підготовка, в тому числі з валеології. У зв'язку з цим у сучасній системі освіти України відбуваються глибокі й радикальні зміни змісту освіти з питань формування культури здоров'я школярів.

Принципи, тобто основні положення, що лежать в основі побудови змісту освітньої галузі фізична культура і здоров'я, визначаються загальними вимогами дидактики. Ці принципи забезпечують спрямованість змісту освітньої галузі на реалізацію освітніх, оздоровчих, виховних і розвивальних цілей навчання, побудови на основі наукової методології в орієнтації на сучасне досягнення науки і культури.

Освітня галузь фізична культура і здоров'я спрямована на формування, збереження й зміцнення здоров'я у всіх його аспектах і має велике освітнє, виховне, оздоровче й культурологічне значення для учнів школи.

У рішенні колегій Міністерства освіти і науки України "Про хід виконання заходів Міністерства освіти і науки України",  Цільової комплексної програми "Фізичне виховання – здоров'я нації" говориться, що необхідно "... активізувати доробку і розробку Державних стандартів освіти в галузі фізичного виховання; навчальних програм з предмета основи здоров'я і фізичної культури, більше  включати в них питання з основ  здорового способу життя".  Культурологічний підхід до формування змісту освіти вимагає цілісного вивчення світу й людини. Зміст освіти – це система, що відбиває й збагачує всі сторони розвитку людини, насамперед її культуру, менталітет... читати далі 

Науково – методичний супровід та особливості впровадження інтегрованих курсів «Мистецтво» (1 – 8 кл) та «Художня культура» (9 – 11 кл.)

 А.І. Велікандо

    Головною метою консультаційної роботи повинно бути огляд основних напрямів діяльності вчителя щодо вивчення та реалізації основних проблем художньо – естетичної освіти і виховання в загальноосвітній школі в умовах впровадження нового змісту викладання мистецьких дисциплін, зокрема, інтегрованих курсів «Мистецтво» (1 – 8 кл.) та «Художня культура» (9 – 11 класи).

    Серед завдань реалізації проблемних питань і понять стають:
- особливості вивчення та впровадження тематичного змісту інтегрованих курсів мистецьких дисциплін,
- втілення ідей пропедевтики культурологічної освіти як базової в старшої школі,
- науково – методичне забезпечення та супровід щодо викладання мистецьких дисциплін та інтегрованих курсів («Мистецтво», «Художня культура»)

- використання практичних мистецьких завдань на заняттях дисциплін художньо – естетичного циклу, зокрема, інтегрованого курсу – «Художня культура»,
- електронні та мультимедійні засоби навчання в системі занять інтегрованих курсів «Мистецтво», та «Художня культура».
    В системі роботи консультаційного пункту розглядаються також такі:
- стратегічні та методологічні засади впровадження нового змісту культурологічної освіти, зокрема, інтегрованих мистецьких дисциплін,
- аналітична характеристика щодо вимог та змісту навчальних програм й методичних посібників (підручників) мистецьких дисциплін,
- інтеграційні заходи як дидактична основа інноваційного напряму в галузі мистецької освіти,

- організаційно – методичні приклади впровадження інтегративних, інтерактивних та інших художньо – педагогічних технологій у процесі викладання інтегрованих курсів «Мистецтво» та «Художня культура»,
- науково – методичне забезпечення та супровід Всеукраїнського
експерименту за темою «Художньо – естетична освіта і виховання учнів у процесі впровадження інтегрованих курсів» в умовах продовження науково – дослідної експериментальної діяльності до 2013 року тощо.
Кінцевим результатом щодо консультаційної роботи за відповідною темою повинно стати:
- Усвідомлення вчителями мистецьких дисциплін нового змісту викладання, зокрема, інтегрованих курсів «Мистецтво» (1 – 8 кл.) та «Художня культура» (9 – 11 кл.).

- Віддзеркалення практичних навичок щодо впровадження інтегрованого викладання мистецьких дисциплін, особливо художньої культури та альтернативного курсу «Мистецтво».
- Особливості впровадження та компетентнісний підхід в умовах викладання мистецьких дисциплін та використання у навчально – виховному процесі інноваційних художньо – педагогічних технологій.
- Професійне володіння та використання електронних (мультимедійних) педагогічних засобів навчання у навчально – виховному процесі художньо – естетичної освіти і виховання учнів та інші мистецькі заходи.

Рекомендована мистецька література для вивчення та використання

1. Бех І. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково – методичний посібник. – К., 1998.
2. Бороздин А. О. Применение музыкально – компьютерных технологий на уроках музыки в общеобразовательной школе / Музыка в школе. – 2006. - № 1. – с. 27 – 31.
3. Кондратська Л. Сучасні технології підготовки майбутнього вчителя мистецтва // Мистецтво та освіта. – 2003. - № 2. – с. 7 – 11.
4. Масол Л. М. Діагностика і оцінювання художньо – освітніх результатів учнів старшої школи // Мистецтво та освіта. – 2006. - № 3 (41). – с. 8 – 13.
5. Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010 / 2011 навчальний рік // Мистецтво в школі. - № 9 (21) вересень 2010 р. – с. – 2 – 14.
6. Художня культура: уроки та позакласні заходи: 9 – 11 класи // упорядники: Л. Шелестова, О. Гайдамака – К.: Шк. світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
7. Художня культура. 10 клас. Підручник для ЗНЗ (рівень стандарту, академічний рівень) / Масол Л. М., Миропольська Н. Є., Гайдамака О. В. – К.: Шк. світ, 2010. - № 34. – с. 7 – 26.
8. Художня культура. Програма для ЗНЗ художньо – естетичного напряму. 10 – 11 класи (профільний рівень) / авт. Л. Масол, Н. Миропольська // Мистецтво та освіта. – 2010. - № 1 – 2.
9. Художня культура. 10 -11 класи. Збірник програм для профільного навчання учнів ЗНЗ / авт.. – укл. Л. Масол, Н. Миропольська та ін. – Харків: Оберіг, 2009. – 112 с.
10. Чен Н. В. Художня культура. 10 кл. (Текст): Методичний посібник / Чен Н. В., Золотарьова О. І. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 144 с. табл., схеми, рис. – (Серія «Мій конспект»).
11. Щолокова О. П. Методика викладання світової художньої культури.    Підручник. – К.: Вид – во НПУ ім. М. Драгоманова, 2009. – 288 с. – видання друге.
12. Щолокова О. П. Світова художня культура. Тести і творчі завдання: Навчальний посібник / Щолокова О. П. – К.: Вид – во НПУ ім. М. Драгоманова, 2010. – 122 с.
13. Янушкевич О., Ясакова М. Дорога до мами. Пісні для голосу та вокального ансамблю з акомпанементом. 2 – е видання. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 64 с.
14. Наземнова Т. О., Дорогань Л. О., Міщенко Н. І., Очаковська Ю. О., Діомідова Н. Ю. Музика: Підручник для 1 кл., загальноосвітніх навчальних закладів. – Харків: Оберіг, 2009. – 112 с.

Крохмаль В.М. Сучасні методики підвищення ефективності корекційного впливу при різних мовленнєвих порушеннях дітей дошкільного віку

Робота консультаційного пункту протягом 2011 року для логопедів дошкільних навчальних закладів буде проходити за напрямком "Сучасні методики підвищення ефективності корекційного впливу при різних мовленєвих порушеннях дітей дошкільного віку".
"Специфіка та складність логопедичної роботи зумовлені наданням корекційної допомоги дітям різного віку, різноманітністю порушень мови та причин їх виникнення, роллю та значенням повноцінної комунікативної функції мови людини для іі загального розвитку та навчання, формування характеру й участі в працьовитому й людському житті.
Педагогічна практика показує, що сучасний вчитель-логопед повинен швидко орієнтуватися в незвичайних ситуаціях, бути професійно і психологічно готовим до постійного оновлення засобів коррекційно-педагогічної роботи, форм і методів організації особистої діяльності, а також працювати в постійному пошуку унікальних, прогресивних методик, технологій, інтерактивних методів в корекційно-педагогічній роботі.
Бажання змінити, зробити роботу вчителя-логопеда більш ефективною, зумовило взяти напрямком консультаційного пункту на цей рік сучасні методики роботи при різних мовленнєвих порушеннях дітей дошкільного віку. Серед них, найбільш популярніми є комп’ютерні технології. В рамках роботи консультаційного пункту передбачається ознайомлення з організацією і методикою роботи з існуючими комп’ютеризованими розробками та програмами.
Вивчивши та проаналізувавши, існуючи сучасні комп’ютерні методики, пропоную ознайомлення і використання в работі наступних:
- спеціалізована комп’ютерна технологія «Ігри для Тигри», призначена для корекції загального недоразвинення мовлення у дітей середнього та старшого дошкільного віку;
- універсальний комп’ютерний комплекс з корекційно-розвивальною програмою «Живий звук», призначений для ефективного розвитку мовлення та когнітивних навичок дитини, що має сенсорні та інтелектуальні порушення, а також порушення мовлення різного ступеню тяжкості та походження;
- авторська комп’ютерна корекційно-діагностична психолого-педагогічна програма «Цицерон. ЛОГО диакорр 1» для діагностики, профілактики порушень, корекції та розвитку вищих психічних функцій та мовлення у дітей дошкільного, молодшого шкільного віку;
- комп’ютерний логопедичний тренажер «Дельфа – 142», комплексна різностороння програма для корекції різних сторін усного та письмового мовлення дітей. Тренажер дозволяє працювати з будь-якими мовними одиницями від звуку до тексту, вирішувати різноманітні логопедичні задачі: від корекції мовного дихання та голосу до розвитку лексико-граматичної сторони мовлення, внести ігрові моменти в процес корекції мовних порушень, багаторазово дублювати необхідний тип вправ і мовний матеріал, використовувати різноманітний стимульний матеріал, працювати на різних рівнях складності в залежності від можливостей дитини;
- сурдологопедичний тренажер «Дельфа - 130» призначений для формування мовлення у дітей і дорослих, а також для формування мовлення у глухих та слабочуючих. За допомогою сурдологопедичного тренажеру можно працювати над корекцією та розвитком мовного дихання, над усуненням назального відтінку голосу, над корекцією та автоматизацією мовлення голосних та приголосних;
- програмно-апаратний комплекс «Видима мова III». Він призначений для корекційно-розвивальної роботи з дітьми, які мають порушення звуковимови, голосоутворення, слуху, порушення сенсомоторних функцій мови;
- а також багато інших комп’ютерних ігор для розвитку та корекції порушень мовлення.
Представлені комп’ютерні технології є цілісними, системними програмними продуктами. Ком’ютер на логопедичних заняттях вчителів-логопедів – це допоміжний засіб, який активізує корекційну роботу, де у процесі гри дошкільник має можливість долати мовленнєві порушення, розвивати мовлення, логіку, інтелект. Використання комп’ютера в логопедичній роботі дозволяє займатися з декількома групами дітей одночасно сприяє активізації мимовільної уваги, підвищенню мотивації до навчання, розширенню можливостей роботи з наочним матеріалом, що сприяє досягненню поставленної мети і вирішенню задач на логопедичних заняттях і загалом оптимізує роботу логопеда на занятті. Комп’ютерні технології дають можливість проводити більшість занять в ігровій формі, а гра є основною діяльністю дітей дошкільного віку.

Цехмістер О.М. Поняття позакласної та позашкільної роботи

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час.
Позакласна робота спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.
Завдання позакласної роботи — створення певних умов для набуття соціальної компетентності школярів, закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього
Позакласна робота будується на розглянутих раніше принципах виховання, проте вона має і свої специфічні принципи:
Добровільний характер участі в ній. Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.
Суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.
Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.
Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юннатської та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.
Зв’язок з навчальною роботою. Позакласна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.
Мета позаурочного виховного процесу: формування життєтворчої, життєздатної та соціальної компетенції учня, розширення інтелектуального простору школярів, допрофільна підготовка.
Життєтворча компетенція — оволодіння учнем навичками самоаналізу, самоконтролю, самонавчання, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, життєвого проектування через інтерактивний, діяльнісний, проектний підхід до навчання, використання нетрадиційних форм організації навчально-виховного процесу.
Життєздатна та соціальна компетенція — фізичний та психологічний розвиток підлітків, попередження шкідливих звичок, формування навичок безпечної поведінки, розвиток когнітивних процесів, формування емоційно-вольових якостей оволодіння учнями рядом соціальних ролей за рахунок створення належного виховного простору школи, соціально-психологічної підтримки вихованців. Розширення інтелектуального простору школярів, кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу.