четвер, 4 березня 2010 р.

Цехмістер О.М. Поняття позакласної та позашкільної роботи


Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час.
Позакласна робота спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.
Завдання позакласної роботи — створення певних умов для набуття соціальної компетентності школярів, закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього
Позакласна робота будується на розглянутих раніше принципах виховання, проте вона має і свої специфічні принципи:
Добровільний характер участі в ній. Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.
Суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.
Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.
Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юннатської та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.
Зв’язок з навчальною роботою. Позакласна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.
Мета позаурочного виховного процесу: формування життєтворчої, життєздатної та соціальної компетенції учня, розширення інтелектуального простору школярів, допрофільна підготовка.
Життєтворча компетенція — оволодіння учнем навичками самоаналізу, самоконтролю, самонавчання, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, життєвого проектування через інтерактивний, діяльнісний, проектний підхід до навчання, використання нетрадиційних форм організації навчально-виховного процесу.
Життєздатна та соціальна компетенція — фізичний та психологічний розвиток підлітків, попередження шкідливих звичок, формування навичок безпечної поведінки, розвиток когнітивних процесів, формування емоційно-вольових якостей оволодіння учнями рядом соціальних ролей за рахунок створення належного виховного простору школи, соціально-психологічної підтримки вихованців. Розширення інтелектуального простору школярів, кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу.

Немає коментарів:

Дописати коментар